Історія закладу освіти
Державний навчальний заклад “Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів” (СЦППРК) був створений 1 вересня 1997 р. на базі реорганізованих професійно-технічних училищ №№ 4, 5, 11, 12 м. Сміла Черкаської області. Кожне із профтехучилищ, яке увійшло до складу ДНЗ “Смілянський ЦППРК”, мало свою багату і славну історію.
Одне із найстаріших в області – ПТУ №4, яке було створено в 1922 році, як школа робітничої молоді (ШРМ) на базі Смілянського паровозоремонтного заводу з метою підготовки робітничих кадрів для залізничного транспорту та ремонту паровозів: ковалів, слюсарів, токарів, кочегарів, помічників машиніста, оглядачів-ремонтників вагонів. Навчались в ШРМ 4 роки, отримуючи з професією семирічну освіту.
На початку війни в 1941 році училище було евакуйоване м. Омськ, де учні навчались і виконували воєнні замовлення. Після визволення м. Сміли в січні 1944 р. залізничне училище № 2 (таку назву мало тоді ПТУ № 4) 14 березня 1944 р. відновило свою роботу. З 1944 року по 1997 рік училище підготувало близько 12 тисяч кваліфікованих робітників для залізничного транспорту країни.
ПТУ № 11 було створено у 1930 році на базі Смілянського машинобудівного заводу, який виготовляв обладнання для харчової та цукрової промисловості. Відповідно училище готувало токарів, слюсарів, електрогазозварників. За роки свого існування училище підготувало понад 10 тисяч кваліфікованих робітників.
Наказом начальника обласного управління трудових резервів Бережного П.С. від 15 жовтня 1946 року № 311 в м. Сміла була створена школа фабрично-заводського навчання (ФЗН-31) станції ім. Т. Шевченка. Згодом школа була перейменована в ПТУ № 12 на базі тресту “Одестрансбуд”. Училище готувало спеціалістів-будівельників, чиїми руками зводились будівлі не тільки в м. Сміла, а й в інших містах країни.
З 1946 по 1997 роки в училищі отримали професію будівельника понад 12 тисяч робітників.
З початком роботи радіоприладного заводу в м. Сміла виникла потреба в робітничих кадрах, для підготовки яких і було створено навчальний заклад. Так, в 1976 році розпочало свою діяльність професійно-технічне училище № 5. ПТУ готувало робітників радіотехнічних професій: монтажників, слюсарів-складальників, регулювальників радіоелектронної апаратури і приладів; складальників мікросхем; токарів, фрезерувальників; операторів верстатів ЧПК та інше. За роки свого існування училище підготувало понад 20 тисяч кваліфікованих робітників. Першим директором училища був Бузюк Віктор Володимирович.
Нині СЦППРК є одним з найбільших професійно-технічних навчальних закладів області, який має два відділення: технічне та територіально відокремлене спеціалізоване відділення, де навчаються щорічно близько 600 учнів на базі 9 та 11 класів. Крім того, кожен рік на замовлення Смілянського МРЦЗ в ДНЗ “Смілянський ЦППРК” проводиться курсове навчання 100-120 слухачів із числа безробітних.
Основна мета Центру – підготовка кваліфікованих фахівців, конкурентноспроможних на ринку праці для різних галузей промисловості. Щороку ДНЗ “Смілянський ЦППРК” направляє в народне господарство до 400 кваліфікованих робітників, кожний з яких отримує не менше 2 професій, а 36-40 мають підвищені кваліфікаційні розряди та дипломи кваліфікованого робітника з відзнакою.
Бузюк Віктор Володимирович очолював інженерно-педагогічний колектив ТУ №5 (ПТУ №5) з 1976 р. до 1991 р.
Свій трудовий шлях розпочав в 1949 році слюсарем на паровозоремонтному заводі ім.. Т.Г. Шевченка( нині СЕМЗ)
Робітничу професію: слюсар-інструментальник, здобув в Смілянському ремісничому училищі (ПТУ №4) в 1946-1949 рр.
Після служби в армії, закінчив Київський індустріальний технікум. Майже 10 років працював майстром в/н в ПТУ №11, потім викладачем технічних дисциплін, заступником директора ПТУ №11, а з 1976 року – директором ТУ№5.
Віктор Володимирович Бузюк був досвідченим, вимогливим, принциповим керівником, наставником молоді. Його життєвий шлях – від робітника до директора професійно-технічного закладу – приклад для наслідування, молоді, яка навчається в закладі.
Наші випускники – гордість педагогічного колективу
Василенко В’ячеслав Олександрович – майстер спорту міжнародного класу, тренер.
Грязнов Олег Миколайович – приватний підприємець «Копі-центр»
Решетняк Вадим Володимирович – голова Смілянської міської ради у 2011-2015 рр.
Горбенко Оксана – приватний підприємець, має ательє в с. Білозір’я по пошиву та ремонту одягу. Наші учні проходять там виробничу практику.
Григор Олег – приватний підприємець, власник мережі магазинів «Мотор»
Іконніков Сергій – заступник начальника пасажирських перевезень на Одеській залізниці.
Новіков Богдан – має вищу освіту, спеціальність: ресторанний бізнес. Працює в ресторані «Гранд Парк» м. Сміла, в 2015 році отримав диплом «Кухар року»
Руденко Вікторія – шеф-кухар одного з японських ресторанів м. Києва, була на стажування в Японії.
Сімаченко Юрій – приватний підприємець, має власне підприємство по пошиву одягу в м. Сміла
Патріотизм посеред нас
Патріотизм – це почуття не менш глибоке, ніж любов, саме воно змушує здавати гроші на АТО. Участь в АТО – подвиг в режимі реального часу. Наші знайомі, рідні, воюють на Донбасі за цілісність України. Серед мобілізованих є колишні випускники нашого закладу. Ми з гордістю називаємо їх імена.
Гавриленко Дмитро Петрович – випускник СПТУ №4, учасник антитерористичної операції з серпня 2014 року до вересня 2015 р. проходив Службу на Свєтлоградській дузі в селищі Луганське і виконував обов’язки командира взводу, звання – старший сержант.
Горбенко Андрій Степанович – випускник ПТУ №5. Був мобілізований у серпні 2014 р. У зоні АТО служив старшим водієм аеромобільного десантного взводу. Загинув в районі населеного пункту Опитне на Донеччині 19 лютого 2015 р. Його нагороджено пам’ятною відзнакою «Герой Черкащини»
Єременко Віктор – випускник СПТУ №12 уроженець с. Білозір’я, загинув в 2015 р. на сході України.
Чубатенко Руслан Валерійович – випускник ПТУ №5 уроженець с. Березняки, мобілізований у 2014 р., загинув в м. Савур-Могила, молодший сержант 72-ї ОМБР
